"Діти дощу" － хто вони? Або що Ви знаете про аутизм?

«Діти ДОЩУ» – ХТО ВОНИ? АБО ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО АУТИЗМ?

2 квітня відзначають Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму. На сьогоднішній день – це є гостра проблема. Поруч із нами ростуть незвичайні діти, їх називають «дітьми дощу»: вони грають з предметами не так, як більшість, вони радіють іншому.

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується 2 мільйони 400 тисяч.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.

Хто ж така «дитина дощу»?

На що потрібно звернути увагу батьків?

• Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

• Відсутність емоційного контакту з людьми

В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

• Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

• Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

• Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

• Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.

Принципи корекції дитини з РАС

(поради для батьків)

1. Урахування інтересів та схильностей. Аутизм, симптоми якого відрізняються в кожному конкретному випадку, потребує вибіркового педагогічного підходу. Силоміць змусити складати кубики, якщо дитина грається тільки з м’ячиками, не вдасться. Тому при виборі методики і виду занять враховуйте інтерес дитини, а потім уже «накладайте» на методику. В цьому віці важливо розвивати координацію рухів, дрібну моторику, образне і логічне мислення.

2. Режим, послідовність, повторення. Тільки регулярні заняття і повторення пройденого матеріалу допоможуть дитині з РАС засвоїти знання і відточити навичку. Якщо нейротиповий малюк, одного разу навчившись надягати шкарпеточки, більше не потребує навчання, то дитині з РАС потрібно повторювати. Також важливим є дотримання розпорядку дня і черговості, адже діти з аутизмом чутливі до змін. Перерви в заняттях часто ведуть до регресії як академічної, так і соціальної. Тому займатися потрібно постійно, не допускаючи пауз.

3. Контакт. Дитина з РАС як жодна інша потребує спілкування. Не допускати до неї інших дітей – помилка. У дитячому колективі дитина з РАС навчається спілкуватися і взаємодіяти з іншими, закріплювати норми поведінки в суспільстві. Але допускати перевантаження теж не слід, адже кожен потребує періодичного усамітнення. Також дорослим рекомендовано розмовляти з дитиною навіть тоді, коли здається, що та не чує або не реагує на слова. Психолог Наталія Стручек переконана, що для розвитку немає нічого кращого за живе спілкування: «Навіть при перегляді мультика важливо емоційно включатися: проговорювати емоції героїв, жаліти, якщо потрібно. Це формує емпатичні реакції. Я не проти гаджетів та Інтернету, але те, що показують, далеко не завжди відповідає психологічній зрілості дитини. Найчастіше діти бачать насильство, агресію, що сприймається як норма, і в житті межі між грою і реальністю розмиваються. До того ж навіть самі розвивальні програми та відео не провокують мовлення, тому батькам потрібно не тільки контролювати зміст контенту, але і включатися в перегляд.

4. Фізичний розвиток і харчування. Малюки з аутизмом часто напружені або в них спостерігається зміна стану – від гіперактивності до млявості. Тому важливі регулярні фізичні вправи, які знімають м’язовий тонус і піднімають там, де це потрібно. Наталія Стручек рекомендує максимально «насичувати» сенсорику дитини (давати нюхати, чіпати, мацати, гладити, перекладати) і розвивати тіло (дозволяти лазити, переступати, стрибати, піднімати), адже це поступово приведе до розвитку дрібної моторики, мовлення, шкільних навичок.Для підтримання здоров’я тіла та уникнення традиційних для дітей з РАС алергічних реакцій рекомендовано дієту, яку призначає лікар. Деяким показано відмову від глютену і казеїну, дріжджових продуктів, мінімум цукру. Іншим рекомендовано вживати більше білка, а не налягати на вуглеводи.

5. Анімалотерапія, або близький контакт із тваринами. Цей метод варто взяти на озброєння батькам, чиїм дітям подобається спілкуватися з тваринами. Спілкування з тваринами радує і, головне, не викликає емоційного напруження, як у випадку з людьми. Такий метод терапії сприяє розвитку емоційного стану та невербальної комунікаці.

6. Здоров’я батьків.  РАС – це не кінець світу, а даність, із якою можна жити. Сьогодні багато можливостей для розвитку дитини – садки і школи для аутистів.Психологи рекомендують батькам дитини з РАС не докоряти собі і не соромитися, навіть якщо навколишні засуджують і не приймають її поведінку. Для неї ви найкращий батько у світі, який робить усе, що може.