✍️ ПИШЕМО РАЗОМ - ЄДНАЄМО УКРАЇНУ!
«Лист, який не закінчується…» - радіодиктант, який залишає після себе більше, ніж написаний текст.
Сьогодні, 27 жовтня 2026 року, у День української писемності та мови, освітяни Ліцею №16 імені Володимира Козубняка разом з усією Україною та українцями, розкиданими по світу, долучилися до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Це була особлива зустріч. З українським словом. Із правописом. Із власними думками, спогадами та почуттями.Цьогорічний радіодиктант «Лист, який не закінчується» вразив нас глибиною філософського змісту. Кожен почув у ньому щось своє. Кожен, напевно, когось згадав, про щось замислився, відчув щось дуже особисте…Приємно вразило й професійне, виразне прочитання тексту, яке допомогло відчути силу кожного слова.
Наші вчителі-філологи подбали про особливу атмосферу цього дня: підготували цікаві листи, творчо оформили дошку, створили простір, у якому хотілося не просто писати, а думати, відчувати, єднатися.
До нас завітали й представники телебачення. Ми ділилися своїми враженнями, давали інтерв'ю, розповідали про те, чому ця подія важлива для нашої освітянської родини.
А вже після написання диктанту з'явилася думка…
Як важливо не поспішати розходитися після таких подій! Адже текст закінчився, а розмова могла б тривати…
Хотілося б сісти разом, поділитися тим, що відгукнулося в душі, почути думки колег, обговорити найскладніші правописні моменти, посперечатися над комами чи написанням окремих слів.
Бо кожен побачив цей текст під своїм кутом зору. А коли ми ділимося власними враженнями, наша спільна картина стає багатшою, глибшою, ціліснішою.
Радіодиктант - це не просто перевірка грамотності. Це культурна й освітня подія року!
Ми вчимося. Ми думаємо. Ми відчуваємо. Ми єднаємося.
І зовсім не боїмося помилок! Бо цього дня важливий не лише результат, а й сам процес - наше спільне занурення в українське слово.А помилки? Вони лише підказують, над чим ще варто попрацювати. Адже вчитися ніколи не пізно, навіть учителям!
Сила нашої єдності - у слові, у пам'яті, у спільних цінностях, у любові до України.
Щиро дякуємо нашим учителям української мови та літератури за підготовку цього особливого дня, усім колегам - за участь, щирість і небайдужість.І, звичайно, не втомлюємося дякувати нашим Захисникам і Захисницям за можливість навчати, навчатися, писати, мріяти, жити…
«Лист, який не закінчується»…
Можливо, тому, що наша історія триває. Наша пам'ять живе. Наше слово звучить.І ми продовжуємо писати свій спільний лист - лист любові до України!
Пишемо разом! Єднаємо Україну! Рухаємося далі!


